Апостольський Нунцій в Україні про освячення Екуменічного Центру Милосердя та про знищені склади Карітас-Спес у Львові
Для Skelia Tv – 22.09.2023
Ваше Високопреосвященство Вісвальдасе, сьогодні ми переживаємо особливий день, коли освятимо цей будинок для бідних. Яке значення має для Вас ця подія? Що Ви відчуваєте? Яке значення вона має для Церкви?
Сьогоднішнє освячення Екуменічного Центру Милосердя Сестер Альбертинок у Львові має кілька значень. Для мене це також зустріч з спеціальним посланцем Папи Франциска, який вже всьоме відвідує Україну. Це наче відчути фізичну присутність Папи тут, у Львові, через декілька днів після бомбардування львівського логістичного центру Карітас-Спес.
Більше того, це момент коли ми не лише целебруємо те, що здійснює милосердя, християнське милосердя, яке є Божим милосердям; ми не лише освячуємо, але й молимося, щоб наші вчинки завжди були також молитвою, аби сам Господь нас спасав. Йдеться не лише про вчинки милосердя, але про діла, які дають та приносять нам мир. Бо для того, аби побудувати мир, аби захистити Україну від агресора, не достатньо покладатися на зброю. Наша зброя, головна зброя, яка необхідна для того, аби побудувати мир, – це Господь. Як ми кажемо під час Святої Меси: «Господи, коли хочеш, то скажи лише слово, і ми будемо спасенні». Також Україна буде врятована, і мир буде захищеним, і вся країна, і вся територія, і всі люди. Бо саме діла милосердя і молитва, сильна молитва, об’єднує всіх нас, не лише християн України, але тих, хто вірить, та тих, хто не вірить; всіх тих, хто вірить в людяність, в добро, в Творця. Тому я сам вдячний за цю можливість бути тут, у Львові, і разом з вами освятити цей Центр.
Владико Вісвальдасе, з’явилося багато негативних коментарів з приводу знищення складу Карітас з допомогою. З’явилося також багато негативних відгуків. Ми бачимо, як люди кажуть, що знову спалили, знову вкрали гуманітарну допомогу. А як ви особисто сприйняли цю новину? Що Ви відчули, коли почули цю новину?
Цю новину, опубліковану мером Львова Садовим, я прочитав вже зранку. І все було ясно. Потім я отримав більше подробиць. І під час обіду я вже зміг надіслати інформацію до Державного Секретаріату. Це жахлива, жахлива річ, але так стається не вперше. Наприклад, в Херсоні католицькі священники, греко-католики і римські-католики, розповідали мені, що вони везуть гуманітарну допомогу і не знають, чи вона буде розбомблена, чи теж ні. А цей склад був великий, бо неможливо одразу відправити вантажівки до Херсона, Харкова чи Запоріжжя, адже всі водії, які співпрацюють з Карітас-Спес, – це волонтери. Вони працюють протягом тижня, а потім, коли в них з’являється вільний час в суботу чи неділю, вони вантажать гуманітарну допомогу і доставляють її. Як мені пояснили відповідальні, не завжди вдається перевезти всю гуманітарну допомогу за один день, за один тиждень. Тут було 300 тон гуманітарної допомоги. Це велика кількість. Але порахувавши скільки гуманітарної допомоги Україна отримала загалом, то це ще більша кількість. Лише Кардинал Конрад Краєвський за посередництвом Апостольської Елемозінерії, яка співпрацює з греко-католицькою парафією св. Софії в Римі, доставив до України 120 великогабаритних вантажівок гуманітарної допомоги. В Карітас-Спес повідомили мене, що загальна кількість перевищує 1000 вантажівок. А ще є Карітас України! Тож я навіть не знаю, скільки їх є. Їх набагато більше. Це великі цифри. Тож, коли ми говоримо про 300 тон спаленого, розбомбленого, це велика кількість, але це також знак скільки гуманітарної допомоги приходить щодня, щотижня. Мова йде про їжу, генератори, одяг, вікна, і інші різні речі. Тож ми вдячні всім нашим благодійникам, які допомагають всім нам.
