Проповідь Його Еміненції Кардинала Пітера К.А. Тарксона, Префекта Дикастерії зі Сприяння Цілісному Людському розвитку, Конкатедральний храм Святого Олександра, 18 листопада 2018

Ми згромадилися у цьому священному місці, усвідомлюючи численні виклики та труднощі, які сьогодні вражають українську націю. Ми тут як люди віри, які глибоко та особисто зустрілися з хрестом Ісуса Христа, і це, зрештою об’єднує нас як людей надії.

Земне життя нашого Господа, як і історія Церкви, навчає нас, що віра і надія можуть залишатися міцними навіть тоді, коли навколишній світ коливається між сонцем і дощем, між світлом та періодами темряви. Останнім часом Україна зіткнулася з темрявою, але наша надія залишається непохитною, тому що Христос пообіцяв, що буде з нами завжди, до кінця часу.

Читання, які ми почули, зосереджені на боротьбі між світлом і темрявою, між важкими часами та надією на нове життя. У Євангелії Ісус говорить про переворот, який відбудеться в останні дні перед Його поверненням: За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла, зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться (Марко 13, 24-25).

Але слова Христа не є словами без надії. Насправді він стверджує, що в цей день Бог пошле ангелів, щоб зібрати всіх вибраних з чотирьох сторін землі.

Ця сама таємниця описується пророком Даниїлом в першому читанні, яке ми почули. Він також говорить про «час скрути, якої не бувало від тоді, як постали люди, аж до сих пір» (Даниїл 12,1), в дійсності, період тьми і страждань. Проте пророк Даниїл нагадує нам, що Бог завжди нестиме Своє світло у світ, особливо коли небеса затьмаряться. Так, будуть труднощі, але «розумні сяятимуть небесним сяйвом, – і ті, хто наверне багатьох до справедливості, неначе зорі, повіки, назавжди» (Даниїл 12, 3).

Євангелист Йоан виражає ту саму істину, коли пише про втілення і присутність Христа в цьому світі: «І світло світить у темряві, і темрява не огорнула його» (Йн 1,5).
 
У книзі пророка Даниїла, подібно як і в Євангелії, присутність ангелів також є невід’ємною частиною у боротьбі між світлом і темрявою. Даниїл сповнений надії, що в цьому бою він не буде один: «В той час устане Михаїл, князь великий, який стоїть на варті синів твого народу» (Даниїл 12, 1).
 
Це читання має особливе значення для Української Нації. Святий Михаїл з самих початків є покровителем і захисником українського народу. Він – небесний князь, до якого звертався народ цієї нації з приводу численних своїх страждань.Його статуї та зображення знаходяться на церквах та пам’ятниках Києва та інших міст. Св. Михаїл та ангели можуть багато навчити нас у ці дні конфліктів і насильства, оскільки вони нагадують нам, що ми не самотні.

На сторінках усього Святого Письма ми знаходимо три основні завдання або функції, які виконують ангели Божі: перш за все, ангели поклоняються Богові. Розпочинаючи від Книги Буття аж до Книги Апокаліпси ми знаходимо цілу серію сцен, в котрих ангели вшановують Бога на небесах і голосно виспівують Йому пісні прослави.

По-друге, ангели звіщають послання. Слово “ангел” з грецької мови перекладається “angelos”, що буквально означає “посланець”. Архангел Гавриїл приніс звістку Пречистій Діві Марії про народження Месії. Архангел Михаїл принесе послання  миру пророку Даниїлу, тоді коли він буде стомлений та змучений. Ангели приносять нам послання Божої любові, саме там, де нам найбільше необхідно його почути.

Але, по-третє, і це безперечно, ангели Божі повністю посвячуються ще одній найважливішій місії: вони боряться, щоб захистити нас і супроводжувати шляхами миру та вести нас до вічного світла, до якого Бог нас кличе. Вони не втомлюються і ніколи не перестануть захищати нас і чувати над нами в нашій подорожі до Господнього дому.

Як саме Бог кличе кожного з нас, наслідувати місію ангелів через те, як ми живемо в нашому християнському житті? Навіть якщо ми не є ангелами, ми, тим не менше, виконуємо ті самі завдання в нашому особливому покликанні, як послідовники Ісуса Христа.

Ми також поклоняємось Богу в цьому місці. Разом з ангелами співаємо Його хвалу і вшановуємо Господа життя. Ми поклоняємося Богу, який приходить до нас у Пресвятому Таїнстві, і ми отримуємо “Хліб Ангелів”, який дає нам силу виконувати місію, до якої Він нас покликав у ці нелегкі часи.

По-друге, ми приносимо Боже послання про надію та спасіння у роздертий світ. Одним з найважливіших аспектів ініціативи “Папа для України” було допомогти відчути батькам та дітям, що постраждали від насильства війни, що вони не самотні. Всі ми покликані принести це послання надії тим, хто найбільше його потребує. Ми, як ангели, посланці Божі, які приносять Євангелію надії та послання милосердя іншим. У минулому році, під час зустрічі з громадою Папської української колегії Святого Йосафата у Римі, Папа Франциск закликав майбутніх українських священиків бути «світочами, палаючи посеред ночі»… нагадуючи всім, особливо бідним та страждаючим, а також тим, хто робить зло і сіє насилля та знищення», що світло Боже є тут, посеред цього світу.

Якщо ми маємо мужність нести Боже послання страждаючим, ми також сяємо, як зірки посеред неба, ми стаємо світочами, щоб освітлювати ніч і допомагати оточуючим нас бачити обличчя Бога.

Нарешті, ми наслідуємо приклад ангелів, коли боремося за тих, хто не має голосу, за тих, кого відкинули, за страждаючих і потребуючих. Ініціатива “Папа для України” допомогла сім’ям та громадам пережити  жорстокість зими, забезпечила охорону здоров’я тим, чиї лікарні та центри охорони здоров’я були знищені, розподілила серед молодих матерів та дітей їжу, необхідну для життя.

Саме так сьогодні потрібно вести правдиву та благородну битву. Ми всі можемо приєднатися до цієї епохальної боротьби за гідність та захищати права всіх українців, які шукають їжу, житло, медичну опіку та громадські структури, зруйновані війною.

Слід зробити ще багато чого, і наші громади все ще уразливі, оскільки завжди є серйозні небезпеки, які супроводжують війну. Однак, наскільки похмурим б нам не здавався світ, сам Господь нагадує нам, що ми ніколи не є покинуті.

Святий Архангел Михаїл нехай нас супроводжує а Євангельське послання нехай нас надихає. Останнє слово у цьому світі створеному Богом, ніколи не буде за темрявою, тому що, так як ми почули в першому читанні: «Розумні сяятимуть небесним сяйвом, – і ті, хто наверне багатьох до справедливості, неначе зорі, повіки, назавжди» (Даниїл 12,3).